Зі святом, дорогі друзі! Нехай Господь береже вас і Україну! 
Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004 - го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 - го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. 

Указ Президента України "Про День Гідності та Свободи"

З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору, постановляю: 1. Установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада. 2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування... читати далі >>>
(джерело: офіційний веб-портал "Верховна Рада України")
День Гідності та Свободи - 21 листопада, четвер

21 листопада четвертий рік поспіль Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року. Свято встановлено «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» (Указ Президента України № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року)... читати далі >>>
(джерело: сайт "Міністерство закордонних справ України")

День Гідності та Свободи: Історія Свята

21 листопада Україна відзначатиме День Гідності та Свободи, який об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року. Свято встановлено указом президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13 листопада 2014 року. Так, відповідно до указу, його започаткували "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору". Започаткування свята: 22 листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції в Україні, загальнонаціональних протестів, мітингів та інших акцій громадянської непокори. Останньою краплею стало оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів, відповідно до яких Віктор Янукович випередив Віктора Ющенка. Українці тоді вперше вийшли на Майдан і добилися повторних виборів. Через рік, у листопаді 2005 року, Ющенко заснував свято – День Свободи... читати далі >>>
(джерело: сайт "Державний історико-культурний забовідник "МЕЖИБІЖ")

Помаранчева Революція.

23 листопада 2004 року, через два дні після другого туру президентських виборів, у містах Західної України, Києві й ряді інших міст і обласних центрів почалися масові мітинги в підтримку кандидата від опозиції. Основною ареною народного невдоволення став Майдан Незалежності, де зібралося, за різними оцінками, від 100 до 500 тисяч протестувальників з усієї країни. 3 1 жовтня 2004 року відбувся перший тур виборів президента України, за результатами якого перемогли Віктор Ющенко (Блок Віктора Ющенка «Наша Україна») та Віктор Янукович (Партія регіонів), які набрали 39,87% та 39,32% голосів відповідно. Наступний тур виборів пройшов 21 листопада 2004 року. З оголошенням попередніх офіційних результатів голосування стало зрозуміло, що вони відрізняються від даних екзит-полів. За твердженням переважної більшості міжнародних організацій, другий тур пройшов з брутальними порушеннями виборчого законодавства та прав людини, з застосуванням технологій загальнодержавного фальшування результатів голосування, в тому числі і з втручанням в електронну систему підрахунку голосів в Центральній виборчий комісії... читати далі >>>
(джерело: сайт "Цей День в Історії")
Обличчя Помаранчевої революції: ким були та ким стали дійові особи першого Майдану

Листопад – місяць, коли в Україні почалися дві найбільш знакові в незалежній українській історії політичні події – Помаранчева революція, або перший Майдан, та Революція Гідності, знана як Євромайдан. Днями «Слово і Діло» вже аналізувало політичний шлях головних дійових осіб другого Майдану. Тепер же пропонуємо пригадати політиків, громадських і культурних діячів Майдану першого. Чимало з них у підсумку зробили вдалу політичну кар’єру, але є й такі, для кого Помаранчева революція стала трампліном перед стрибком у забуття... Безперечно, дійовою особою номер один тієї революції був кандидат у президенти, а пізніше – третій президент України Віктор Ющенко. Його шлях на Банкову був тернистим і, як ми знаємо, закінчився перемогою на наступних виборах його прямого конкурента Віктора Януковича. Тепер Ющенко окрім жартівливого звання «головного бджоляра» країни має також титул почесного глави партії «Наша Україна», чий рейтинг настільки ж символічний, як і президентські симпатії самого Ющенка... читати далі >>>
(джерело: аналітичний портал "Діло і Слово")


Євромайдан. Революція від початку і до кінця

В той день мали розглядати так звані "закони Тимошенко", які дозволили б звільнити ув'язнену лідерку "Батьківщини" і виконати одну з головних умов євроінтеграції. Та вже до обіду їх ухвалення провалили. Втім, до саміту Східного партнерства у Вільнюсі був тиждень і надія на успіх, хоч і примарна, але ще лишалась. ЇЇ не стало о 15 годині, коли з'явилось повідомлення, що Кабмін призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Неочікуване рішення шокувало навіть тих, хто вже давно не вірив в успіх євроінтеграції. О 16 годині в кулуарах Верховної Ради зібралися розгублені опозиціонери: Арсеній Яценюк, Сергій Власенко, Віталій Ковальчук, Сергій Пашинський, Микола Мартиненко, Ігор Жданов та Олег Медведєв. Після наради вони не знайшли кращого виходу, як блокувати трибуну парламенту і вимагати відставки прем'єра Миколи Азарова. Виводити людей на вулицю вони не наважилися. Але те, що не змогли політики - зробили соцмережі. Першими вийти на Майдан незалежності запропонували журналісти "5 каналу" Інна Неродик і Ольга Сніцарчук. Але найбільший ефект справив пост у Фейсбуці журналіста Мустафи Найєма... читати далі >>>
(джерело: сайт "Інсайдер")

Помаранчева революція і Євромайдан: відмінності, що можуть коштувати перемоги

Значною мірою це можна пояснити відмінністю ситуації – зараз немає президентських виборів і пов’язаних з ними пристрастей, за минулих 9 років чимало українців розчарувалися в можливості щось змінити, багато хто не вірить жодним політикам. Але не менш вагома причина – якісно різний рівень організації тодішнього і теперішнього майданів. Причому не на користь останнього. На жаль, досвідчені політики, у т.ч. безпосередньо причетні до Помаранчевої революції, не спромоглися в 2013 році зробити хоча б найважливіші кроки, які робилися в 2004 році і дозволили тоді здобути перемогу. Які відмінності впадають у око в діях організаторів Помаранчевого та Європейського Майданів? Розглянемо хоча б головні. 1. Чіткість вимог і мети. 2004. Усі зусилля були сконцентровані на одній меті – не допустити фальсифікацій виборів Януковичем і відстояти перемогу Ющенка. Мотивації та уявлення про майбутнє у різних учасників революції могли бути різними, але в дні Майдану всі – від кандидата в президенти до демонстрантів у найдальших містечках і селах - працювали на одну чітку мету. 2013. Люди, звісно, всі «за Європу», але організатори протестів так і не сформулювати чіткої мети, заради якої люди мають відкласти всі справи і днювати та ночувати на майданах. Натомість у виступах на мітингах та в зачитаній Турчиновим у неділю резолюції лунає маса вимог – від скликання позачергової сесії Верховної Ради до відставки уряду і звільнення Тимошенко. Вимога ж підписання Угоди про Асоціацію з ЄС губиться десь у середині списку... читати далі >>>
(джерело: сайт "Тексти")