З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору, постановляю: 1. Установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада... читати далі >>>
(джерело: офіційний веб-портал "Верховна Рада України")
Кабінет міністрів розпорядження від 17 лютого 2021 р. № 112-р Київ "Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на 2021-2025 роки". План заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на 2021-2025 роки
1. Затвердити план заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на 2021-2025 роки, що додається. 2. Центральним органам виконавчої влади, Національній академії наук (за згодою), обласним, Київській міській державній адміністрації подавати щороку до 15 березня Українському інституту національної пам’яті інформацію про стан виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням, для інформування до 15 квітня Кабінету Міністрів України. 1. Забезпечити: 1) розроблення і затвердження регіональних планів заходів з відзначення Дня Героїв Небесної Сотні, Дня Гідності та Свободи, інших пам’ятних дат, пов’язаних з увічненням пам’яті Героїв Небесної Сотні та Революцією Гідності. 2) підготовку та проведення у День Героїв Небесної Сотні та у День Гідності та Свободи у столиці України - м. Києві... читати далі >>>
(джерело: Законодавство України "Верховна Рада України")
Щорічно на 21 листопада припадає два важливих для українців свята: День Святого Архистратига Михаїла та День Гідності та Свободи
В традиційній українській культурі Святого Михаїла вважають Воєначальником Небесним, покровителем воїнів, які борються за правду, а також захисником християн від видимих і невидимих ворогів. Його образ уособлює перемогу добра над злом, боротьбу за правду та справедливість. Від часів Київській Русі під його патронатом перебуває славетне місто Київ. На честь Архангела Михаїла була названа велика кількість церков по всій Україні, основною спорудою є Михайлівський Золотоверхий собор. Образ Архангела Михаїла знайшов широке відображення у образотворчому мистецтві, зокрема, іконописі. Символічно, що саме на цей день, 21 листопада, припадає День Гі?дности та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Свято встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття... читати далі >>>
(джерело: сайт "Державні сайти України")
День Гідності та Свободи - 21 листопада, неділя
21 листопада четвертий рік поспіль Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року. Свято встановлено «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» ... читати далі >>>
(джерело: сайт "Міністерство закордонних справ України")
День Гідності та Свободи: історія і традиції свята
День Гідності та Свободи встановлений указом резидента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року. Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. З чого все почалося: 22 листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції в Україні, загальнонаціональних протестів, мітингів та інших акцій громадянської непокори. Останньою краплею стало оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів. Через фальсифікації під час голосування і підрахунку голосів Віктор Янукович випередив Віктора Ющенка. Українці тоді вперше вийшли на Майдан і добилися повторних виборів. Через рік... читати далі >>>
(джерело: сайт "ICTV")
Започаткували, скасували, та об'єднали. Річниця двох революцій. Що потрібно знати про День гідності та свободи
День гідності та свободи почали відзначати з 2014 року – в річницю початку Євромайдану. Свято з'явилось після відповідного указу п'ятого президента Петра Порошенка і було встановлене "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи та демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору". Утім все почалося ще з Помаранчевої революції 2004 року. Наступного року після неї, 22 листопада 2005-го, третій президент Віктор Ющенко заснував День свободи. Його відзначали до 2011 року, поки воно не було скасоване експрезидентом Віктором Януковичем. Він також скасував указ другого президента Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року "Про День соборності". Тоді за указом Януковича було засноване так зване свято День соборності та свободи, яке відзначалося 22 січня. Воно виникло внаслідок зміни дати відзначення Дня Свободи з 22 листопада на 22 січня — дату святкування Дня соборності... читати далі >>>
(джерело: сайт "Суспільне-Новини")
"Помаранчева революція" – це акції протесту українських громадян, викликані масовими фальсифікаціями президентських виборів 2004 року на користь провладного кандидата Віктора Януковича. Зазначені події отримали назву за кольором, який використовували прибічники кандидата в президенти Віктора Ющенка й опозиційної партії "Наша Україна". Під помаранчевими стягами гуртувалися громадяни, яким була небайдужа доля України. 31 жовтня 2004 року відбувся перший тур четвертих президентських виборів. У західних і центральних областях перевага була на боці Віктора Ющенка, у південних і східних – відповідно Віктора Януковича. Перед другим туром Ющенко очолив коаліцію, до якої ввійшли кандидати з першого туру – Юлія Тимошенко, Олександр Мороз та Анатолій Кінах. Янукович же зробив ставку на максимальну явку свого потенційного електорату ..... читати далі >>>
(джерело: сайт "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні")
В той день мали розглядати так звані "закони Тимошенко", які дозволили б звільнити ув'язнену лідерку "Батьківщини" і виконати одну з головних умов євроінтеграції. Та вже до обіду їх ухвалення провалили. Втім, до саміту Східного партнерства у Вільнюсі був тиждень і надія на успіх, хоч і примарна, але ще лишалась. ЇЇ не стало о 15 годині, коли з'явилось повідомлення, що Кабмін призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Неочікуване рішення шокувало навіть тих, хто вже давно не вірив в успіх євроінтеграції. О 16 годині в кулуарах Верховної Ради зібралися розгублені опозиціонери: Арсеній Яценюк, Сергій Власенко, Віталій Ковальчук, Сергій Пашинський, Микола Мартиненко, Ігор Жданов та Олег Медведєв. Після наради вони не знайшли кращого виходу, як блокувати трибуну парламенту і вимагати відставки прем'єра Миколи Азарова. Виводити людей на вулицю вони не наважилися. Але те, що не змогли політики - зробили соцмережі. Першими вийти на Майдан незалежності запропонували журналісти "5 каналу" Інна Неродик і Ольга Сніцарчук. Але найбільший ефект справив пост у Фейсбуці журналіста Мустафи Найєма... читати далі >>>
(джерело: сайт "Інсайдер")
Революція Гідності
Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву "Євромайдан", а згодом Революція Гідності, була наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина. 21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала поліція, в відповідь на що 1 грудня в центр Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Міліцейське свавілля скликало людей, обурених корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією. Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Люди вимагали покарати винних у погромі мітингарів. Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва – майдані Незалежності, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини... читати далі >>>
(джерело: сайт "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні")
Світ про Євромайдан
